Застосування у оздоблювальних роботах декоративного каменю допомагає додати в інтер'єр затишку та неповторності. Крім цього, він має низку інших істотних переваг. Цей матеріал через невелику вагу дуже легкий у роботі. Він не вимагає спеціального догляду, надійний та має досить великий термін експлуатації. Належить до екологічно чистих матеріалів, стійок до корозії, грибкових та бактеріальних уражень. 
Декоративний камінь є екологічно чистимматеріалом та має великий термін служби. Цей вид декоративного облицювання відрізняється доступною вартістю, різноманітністю фактур і забарвлень, тому створити унікальний інтер'єр з його допомогою не складе особливих труднощів.
Де застосовується декоративний камінь
Цей матеріал можна використовувати при обробці коридорів, кухонь, віталень. Їм можна викласти цілу стіну, а можна застосовувати як окремі акцентні фрагменти. Доречно його використання в обрамленні арок, дверних отворів, оформленні камінів, також добре поєднується з фотошпалерами. Гарним та функціональним дизайнерським рішенням стане монтаж вбудованих полиць із гіпсокартону, оброблених цим декоративним матеріалом. Суворих норм використання декоративного каменю немає. Найголовніше, щоб кінцевий результат відповідав початковому задуму. Для оформлення стін, як правило, використовують плитку невеликих розмірів із невеликою фактурою. В оформленні арочних отворів можна застосувати грубу цеглу. Такий вид декоративного оздоблення необхідно поєднувати з кольоровою гамою приміщення. Повернутись до змісту</a>
Різновиди декоративного каменю
Зразки штучного каменю. Існують натуральні та штучні облицювальні камені. Природні & # 8212; це онікс, піщаник, вапняк, мармур, граніт тощо. До переваг мармуру можна віднести багату палітру кольорів. Піщаник може мати червоний, шоколадний та зелений відтінок. Укладати його досить просто: обтесані елементи шляхом чергування горизонтальних та вертикальних фрагментів розміщуються у вигляді мозаїки. Сплав різних за розміром плиток вапняку укладають горизонтальними рядами. Вапняк може мати жовтуватий, білий, сірий та рожевий відтінки. Натуральний матеріал приваблює і має особливу енергетику. Але декор із його застосуванням можна зустріти нечасто. Коштує цей матеріал досить дорого і при цьому має значну вагу, що ускладнює транспортування і монтаж. До того ж не кожна поверхня зможе витримати вагу такого облицювання. 
Схематичні варіанти укладання декоративного каменю. Відмінною альтернативою природному матеріалу став декоративний штучний камінь. Важить цей матеріал 1,5 — 2 рази менше від натурального, коштує дешевше, а зовні практично від нього не відрізняється. Міцність штучного каменю теж знаходиться на висоті. Найпопулярнішими є декоративні камені на основі цементу та гіпсу. Гіпсова плитка не здатна витримувати високу вологість, тому такий елемент декору використовують у сухих приміщеннях (у спальні, коридорі тощо). Камені на основі цементного розчину можна використовувати у ванній, кухні та ін. Штучний облицювальний камінь може імітувати будь-який природний матеріал. Сьогодні найбільшої популярності набули імітації цегли та сланцю. Цегла чудово виглядає на балконі, в спальні, в коридорі. Він допомагає створювати як суворі, так і динамічні інтер'єри. Штучний сланець є єдиним видом декоративного оздоблення, що дозволяє створити монолітну поверхню. Виглядає кожен елемент такої стіни унікально та неоднозначно. Повернутись до змісту</a>
Монтаж декоративного каменю: інструменти та матеріали
Схема вирівнювання стіни. Облицювання проводиться після формування віконних і дверних отворів і завершення робіт з обробки стелі.
- клей;
- затирка;
- водовідштовхувальна просочення (для вологих приміщень).
Якість витратних матеріалів впливає на показники довговічності та надійності облицювання. Рекомендується купувати склади, виготовлені безпосередньо фірмою-виробником купленого декоративного каменю. Заборонено використовувати клей та затирання, які не призначені для монтажу декоративного каменю. Щоб укласти штучні плити, застосовують різні клейові склади. Це може бути склад, що включає ПВА і гіпс або клей водно-акрилового характеру (будь-який монтажний клей). Ще підійдуть акрилові клейові герметики, рідкі цвяхи та розчин із цементу та клею. За якість кріплення декоративного штучного каменю до поверхні можна не переживати, оскільки він досить легкий. 
Схема укладання декоративного каменю. Важливе значення слід надати кольору затирання. Крім допоміжної, вона виконує ще й естетичну роль і від неї залежить зовнішній вигляд готової поверхні. Для створення глянсової поверхні з "мокрим ефектом" #187; можна використовувати спеціальний лак. Інструменти:
- рівень;
- шпателі;
- кисті;
- набір поролонових губок;
- навскісник;
- олівці.
При застосуванні сухої суміші:
- ємність;
- насадка-міксер;
- дриль.
Повернутись до змісту</a>
Процес укладання декоративного каменю
Декоративний камінь дуже тонкий, він не «краде» простір кімнати. Поверхня, яку укладається камінь, повинна мати рівну структуру. Спочатку необхідно зашпаклювати і оштукатурити стіну, після чого відшкурити її та загрунтувати. Якщо використовується цементний клей, замість ґрунтування поверхню слід обробити водою. Поверхня каменю теж потребує ґрунтовки. Вона зменшить поглинання каменю і прибере пил. Ґрунтовка повинна просохнути протягом години. Процес укладання декоративного каменю залежить від його форми. Прямокутні плитки клеять рядами. При укладанні каменю рядами слід зазначити за рівнем горизонтальну лінію, якою піде перший ряд каменю. Овальні камені розташовуються у довільному порядку. Елементи з неправильною формою спочатку потрібно розкласти на підлозі, щоб уявити про послідовність їх приклеювання. 
Для укладання декоративного каменю можна використовувати плитковий клей. Камені різного розміру слід укладати, дотримуючись черговості великих, середніх та маленьких плиток. У кожному ряду черговість слід змінювати. При укладанні декоративного каміння одного розміру, частину першого фрагмента другого ряду слід відпиляти за допомогою ножівки, щоб дотриматися розбіжності рядів. Укладати камінь потрібно зверху донизу. Це особливо важливо, якщо поверхня облицьовується по всій висоті. Якщо почати клеїти камінь від підлоги, розрахувати позначку першого ряду так, щоб елементи останнього не потребували підрізування, практично неможливо. Замішувати одразу багато клею не потрібно. Він швидко схоплюється і стає непридатним до роботи. Наносити клей потрібно за допомогою гребінчастого шпателя. Після цього необхідно прибрати надлишки та щільно притиснути фрагмент до поверхні стіни. Клейовий розчин можна наносити як на поверхню, що облицьовується, так і на сам камінь. Надлишки клею, що виступили, слід відразу видалити вологою губкою. Для надання кутам естетичного вигляду, камінь підрізається за допомогою стусла та ножівки під кутом 45°. Для заповнення швів можна використовувати спеціальний мішечок або кондитерський шприц. Повернутись до змісту</a>
Чи можна клеїти декоративний камінь на шпалери і облицьовувати каменем стіни з гіпсокартону
Природний камінь не підходить для облицювання гіпсокартонних стін через його надмірну вагу, а ось вага штучного каменю конструкція повинна витримати. Виробники штучного каменю запевняють, що гіпсокартонні стіни, встановлені відповідно до будівельних норм, здатні витримувати навіть найважче облицювальне покриття. При цьому 1 м² облицювання може витримувати від 10 до 60 кг. Досвідчені будівельники рекомендують зміцнювати стіну з гіпсокартону сіткою, якщо навантаження на конструкцію становить більше 30 кг на 1 м². Клеїти декоративний камінь безпосередньо на шпалери не рекомендується. За допомогою будівельного ножа слід видалити частину шпалер. Існуючі шпалери знімаються до останнього шару, після чого залишки клею змиваються водою. Поштукатурена поверхня вимагає надійного покриття. Якщо десь є нерівності або порожнечі, на них наноситься новий шар штукатурки. Після цього можна облицьовувати каменем чисту стіну. Облицювання має накладатися на шпалери не більше, ніж на 1,5-2 см. Після монтажу каменю його слід покрити лаком на водній основі або акриловим просоченням. Вони захистять камінь від руйнування та покращать зовнішній вигляд.
