furniture

Каркас дивана своїми руками: матеріали та послідовність виготовлення

Гарний диван завжди був невід'ємною частиноюдомашнього комфорту. Він їм залишається і сьогодні, незважаючи на примхи сучасної інтер'єрної моди, яка не завжди милостива до традиційного меблевого атрибуту.Схема пристрою диванаСхема пристрою дивану.Можливо, тому виробники не дуже охоче займаються недорогими меблями, приділяючи більше уваги моделям ускладненим і дорогим. У зв'язку з цим ще актуальнішим стає вміння зробити каркас дивана своїми руками, без чого не можна виготовити диван цілком. Не варто робити складні конструкції, особливо якщо столярною справою хоче зайнятися новачок. Починати завжди треба просто. Тим більше, що просте часто виявляється і найнадійнішим.

Матеріали і інструменти для виготовлення диванного каркаса

Схема каркаса дивана із бруса. Щоб якісно виконати складання каркасу, рекомендується приготувати такі матеріали та пристрої:

  • ДСП;
  • меблева фанера;
  • дерев'яний брус;
  • відшліфована дошка;
  • столярний клей;
  • електролобзик;
  • дриль;
  • електро шуруповерт;
  • молоток;
  • викрутки;
  • стамеска;
  • ножівка по дереву;
  • будівельний ніж;
  • металевий куточок;
  • елементи кріплення (цвяхи, шурупи).

Повернутись до змісту</a>

На що звертати увагу при підготовці до роботи

Каркас є основою будь-якого предмета меблів, тому його якості необхідно приділяти особливо пильну увагу. І робити це слід уже з попереднього етапу виготовлення дивана.Схема спинки та сидіння кухонного дивана.Насамперед слід дуже ретельно з'ясувати всі тонкощі цього процесу. Можна, наприклад, знайомитися не тільки зі спеціальною літературою, але й використовувати особистий досвід, накопичений при огляді різних типів диванів, на яких майстру колись доводилося посидіти. Причому бажано спочатку відмовитися від думки створити щось надскладне та незвичайне. Якщо більш-менш простий варіант не задовольняє, краще відразу звернутися в меблевий магазин, довірившись досвідченим і надійним у цьому сегменті виробникам меблів. Накопичену таким чином інформацію та спостереження із життя слід втілити на папері у вигляді ретельно опрацьованого проекту. У ньому має бути відображена основна концепція дивана, а також найважливіші параметри конструкції, у тому числі висота та дизайн ніжок, кут нахилу спинки, товщина та фактура меблевої оббивки і навіть те, чи буде виріб стояти на жорстко закріплених ніжках чи його обладнують роликами для мобільності. Головне при цьому &#8212; Пам'ятати, що що якісніше, зрозуміліше зроблено креслення, що більше у ньому відбито значних деталей, пропорцій і допусків, то легше і швидше буде просуватися робота.Схема боковини дивану.Природно, найважливіший момент тут — 8212; правильно підібрані розміри каркаса як основи виробу. А для цього одразу треба визначитися з місцем у кімнаті, яке займе в майбутньому цей куточок комфортного відпочинку. Адже буде дуже прикро, якщо внаслідок безтурботності виробника доведеться встановлювати його не там, де планувалося, порушуючи цим загальний закінчений стиль інтер'єру. Наступний не менш важливий момент у підготовці до роботи &#8212; вибір високоякісного будматеріалу, з якого буде . Від технічних показників і експлуатаційних можливостей всіх цих перемичок і ребер жорсткості в результаті залежатимуть загальні експлуатаційні якості вказаного меблевого виробу. Зокрема, якщо мова заходить про дерев'яний брус, з якого виготовляється каркас, слід звернутися до твердих пород деревини. Хоча ці елементи і будуть приховані від людських очей у надрах дивана, вони повинні бути досить гладкими, не розсохлими, не деформованими, не кажучи вже про те, що ці бруси не можуть мати більш серйозних дефектів. Повернутись до змісту</a>

Послідовність виготовлення диванного каркаса

Виготовлення сидіння дивану.Робити досить простий дерев'яний скелет дивана своїми руками пропонується за розмірами, які відповідають стандартному виробу, габарити якого становлять: довжина &#8212; 1,9 м, висота спинки & # 8212; 0,8 м, висота сидінь (не враховуючи м'які подушки) &#8212; до 0,3 м. Безпосереднє виробництво диванного каркасу починається з випилювання його основи. Робиться це згідно з кресленням (готовим шаблоном) з листа фанери. Для цієї мети також можна використовувати меблеві щити, які залишилися від меблів, які вже побували у вжитку. Найзручніше випилювати базовий каркасний елемент електричним лобзиком. Причому якщо конструкція в результаті всіх промірів виявляється досить великою, то рекомендується підставу каркасу розділити на кілька частин, які будуть оброблятися окремо. Однак всі вони без винятку повинні бути розрізані та оброблені таким чином, щоб при стикуванні під час збирання з'єднувалися без жодних проблем. Готова каркасна основа є прямокутним фрагментом товстої, ретельно відшліфованої меблевої фанери. Його довжина та ширина визначаються заданим проектом. Якщо у виробника з'явиться бажання обшити не тільки верх, а й низ каркасного короба, таких однакових фанерних прямокутників потрібно зробити дві штуки. Наступний етап у процесі виготовлення каркасу &#8212; нарізка горизонтальних перегородок та вертикальних стійок та складання їх у каркасний короб. Розрізати зазначені конструкційні елементи слід із брусів відповідно до розмірів, зафіксованих у кресленні і точно відповідних габаритів підготовленої заздалегідь фанерної основи. Для надійного з'єднання частин, що сполучаються, на їх кінцях вирізають виїмки, які утворюють систему зчеплення шип-паз.Схема розмірів каркасу.Потім бруси шліфують і покривають морилкою та лаком, при необхідності фарбують. Після повного висихання лакофарбових покриттів готові перегородки та стійки згідно з розробленою схемою з'єднують один з одним. Для додаткової міцності та стійкості складові компоненти каркасу за допомогою шуруповерта скріплюються металевими куточками. На підготовлений таким чином короб укладають фанерний лист-основу. До прямокутної рами він надійно прикріплюється за допомогою спеціального столярного клею або за допомогою шурупів. Все кріплення при цьому має бути втоплено в товщі фанери, щоб уникнути в майбутньому зачепів і проривів тканини м'яких подушок. Наступний етап &#8212; виготовлення спинки для дивану. Необхідно відзначити, що габарити даного елемента конструкції повинні повністю порівнюватися з габаритами диванної основи. І монтується спинка таким же способом, що і решта каркасу, якщо, звичайно, не передбачається розбірні (розкладаються) меблі. Зокрема, в даному випадку верхній і нижній поздовжні бруски роблять шириною приблизно 8-9 см, кілька вертикальних стійок &#8212; висотою 40-45 см. Залишається з'єднати готову спинку і горизонтальну частину каркаса. Робиться це за допомогою металевого куточка, при цьому куточок розміщується внизу за спинкою. Що ж до кута нахилу спинки, він вибирається довільно самим майстром. Повернутись до змісту</a>

Кілька корисних порад

Початківцю столяру, який вирішив впершезробити диван своїми руками, краще вибрати класичний прямокутний варіант каркасу. Зайнятися кутовими або розкладними моделями можна вже отримавши деякий досвід виготовлення диванів. При виборі будматеріалів для роботи необхідно особливо уважно поставитися до їхньої екологічної безпеки. У цьому сенсі велику гарантію дають матеріали, куплені у спеціалізованих будівельних супермаркетах. Якщо розкрій та розпилювання деревини для диванного каркасу в домашніх умовах є певними складнощами, цю операцію можна замовити в багатьох магазинах будматеріалів. Всі каркасні елементи рекомендується виготовляти з висушеного соснового бруска. При закріпленні деталей шурупами їх небажано вкручувати на одній лінії. Подібна техніка загрожує утворенням поздовжніх тріщин. Якщо ж усі рекомендації та застереження будуть враховані, то столяр зможе розраховувати на відмінний результат &#8212; зручний та симпатичний диван, на якому захочеться відпочивати якнайчастіше.

Comments

comments